Ми з чоловіком давно мріяли про відпустку, але постійно щось заважало. І ось диво! вдалося вирвати кілька днів. Квитки на літак купили майже в останню мить, тому місця нам дісталися в різних рядах. Я не дуже засмутилася: головне, що ми разом проведемо час біля моря. Ну, посидимо пару годин окремо, не страшно.
Заходжу в салон, шукаю своє місце. Проходжу повз чоловіка і косиком бачу, хто сидить поруч із ним. Молода дівчина років двадцять, в ультракоротких джинсових шортах, з яскраво-червоною помадою і віями, наче віяло.
Я не з ревнивих, тому лише подумала: «Ну й гаразд, нехай сидить».
Але десь через півгодини польоту я помітила, що вона поводиться скажімо так, занадто вільненько.
Кокетливо щось шепотала йому на вухо, сміялася з кожного його слова, хоч він і відповідав односкладно. Часом «випадково» торкалася його руки, просила допомогти подати воду, дістати сумку з-під сидіння.
Чоловік поводився по-джентльменськи, але без найменшого інтересу. І все б нічого, але потім вона закинула свої довгі ноги на спинку крісла попереду прямо перед обличчям мого чоловіка, ніби спеціально демонструючи кожну лінію тіла.
Ось тут мене, як кажуть, понесло. Я більше не стримувалася і дала гарний урок цій розлучниці.
Я встала, неспішно пройшла по проходу, тримаючи в руках пластиковий стаканчик з кавою. Підійшла до їхнього ряду, лагідно посміхнулася і, схилившись до чоловіка, поцілувала його в щоку. Але при цьому трохи «не розрахувала» рух.
Ой вибачте, будь ласка, промовила я ледве чутно, коли гаряча крапля кави впала їй просто на стегно.
Дівчина підскочила, ніби її штовхнули.
Ви що, з глузду зʼїхали?! закричала вона так, що озирнулися сусіди. Це ж мої нові шорти!
Я, все також ввічливо посміхаючись, відповіла:
Ну так, шорти я помітила. Ви їх увесь політ так старанно демонстрували, що важко було не звернути увагу. Може, тепер ви таки сядете по-людськи?
Вона хмикнула, дістала з сумки якісь спортивні штани і з гуркотом пішла в туалет переодягатися.
Чоловік подивився на мене з таким виглядом, ніби хотів сказати: «Ти неможлива». А я сіла на своє місце і вперше за політ спокійно відкрила журнал.
