Так, слухай, розкажу тобі історію, яка з нами приключилася. Ми з чоловіком, Олегом, давно мріяли про відпочинок, але постійно щось заважало. І от нарешті! вдалося вирвати кілька днів. Квитки на літак купили в останній момент, тому сиділи ми окремо. Та я не переймалася головне, що летимо разом на море у Одесу. Ну, дві години окремо не страшно.
Заходжу в салон, шукаю своє місце. Проходжу повз Олега і бачу, хто з ним сидить молода дівчина, років двадцяти, у надзвичайно коротких джинсах, з яскравою помадою та віями, наче з реклами туші. Я не з ревнивих, тож подумала: «Ну і що, хай собі сидить».
Але через півгодини помітила, що вона веде себе ну, занадто вільно. Щось там шепоче йому, сміється на кожне слово, хоч Олег відповідав коротко. То «випадково» торкнеться його руки, то попросить допомогти з пляшкою, то з сумкою.
Олег поводився чемно, але байдуже. Але потім вона закинула ноги на спинку крісла попереду прямо перед його обличчям, ніби спеціально показуючи всі свої «переваги».
Ось тут у мене щось і тріснуло. Вирішила дати їй урок. Встаю, беру пластиковий стаканчик з кавою й підходжу до них. Усміхаюсь, нахиляюся до Олега, цілую його в щоку і «ненавмисно» проливаю трохи кави їй на стегно.
Ой, вибачте! кажу тихенько.
Вона аж підскочила:
Ви з глузду зїхали?! Це ж нові шорти!
Я все так же солодко посміхаюся:
Ну, шорти я точно помітила. Ви ж їх увесь політ так старанно показували. Може, тепер сядете як людина?
Вона хмикнула, витягла з сумки спортивні штани й з грюком пішла до туалету переодягатися.
Олег дивиться на мене з виразом: «Ти ж боїшся». А я сідаю на своє місце, відкриваю журнал і нарешті спокійно дихаю. Дівчата, а у вас таке було? Як би ви вчинили?
